стихійні явища в закарпатті

© 2009 «МНС Украни». При використанн матералв посилання на МНС Украни обов'язкове

Адреса ц сторнки:

01.07.2001Клматична характеристика та прогноз погоди  надзвичайних ситуацй на липень 2001 року 1. Загальна характеристикаЗа термчним режимом липень в Укран найтеплший мсяць. Середня липнева температура зроста з пвнчного заходу на пвденний схд  становить 18-22`, в грських районах Криму та в Карпатах 14-15`. Це диний мсяць року, коли не спостергалися заморозки  температура в нчн години практично не опускалася нижче 10-11`. Абсолютний максимум температури за багаторчними даними зафксований 34-39`, в Криму та в пвденних  пвденно-схдних областях 40-41`. Щодо температурного режиму останнього двадцятирччя, то липень повнстю повторю статистику червня. 11 разв вн був в межах норми, 4 - теплим чи жарким  в 5 випадках - холодним. Псля холодного червня липень був холодним у 80% випадкв, в одному випадку - теплшим  в одному - близьким до норми. В рчному розрз найбльша мсячна кльксть опадв випада саме на липень  становить в захдному регон 81-118 мм, в Карпатах 136-162 мм, на пвдн крани 38-62 мм, в решт регонв 55-100 мм. Середнй мсяць лта з однаковою повторюванстю бува як аномально вологим, так  аномально сухим. Погодн умови характеризуються значною нестйкстю. Апогею досяга грозова активнсть та нтенсивнсть злив, найбльша врогднсть виникнення такого руйнвного явища, як смерч. Останн, як правило, виникають при змн жаркого повтря на холодне при високй вологост. За перод 1981-2000 роки сумарно по областях зафксовано близько 500 стихйних метеорологчних явищ, що на 25 % бльше, нж за цей же перод в червн. На нтенсивн дощ припада майже 70% випадкв стихйних явищ. Найбльша кльксть опадв за зливу, що вдмчена в липн, - 206 мм в Керч  282 мм в Пдгайцях на Тернопльщин. Смерч, як вдалося зафксувати, вдмчен на Волин, Кивщин, Тернопльщин та в Чернвецькй област. Порвнюючи з червнем, географя виникнення смерчв дещо нша  наукового обгрунтування, нажаль, нема. Це ще раз пдтверджу, що так явища можуть виникати в будь-якому регон крани. Сильн зливи, шквали та крупний град теж мають плямистий характер розподлу  широкий дапазон нтенсивност. Так максимальний розмр граду вдмчено в Лубнах Полтавсько област - до 100 мм 17 липня 1984 року, а максимальна швидксть втру при шквалах - 40 м/с 31 липня 1985 року в Днпропетровський област. Катастрофчн наслдки були в результат смерчу на Волин в Локачвському район 20 липня 1987 року, коли за лчен хвилини майже повнстю було зруйновано населений пункт Шельвов, а через тиждень псля цього смерч спостергалися в Чернвецькй та Кивськй областях. В липн 1997 року над Волинню знову пронеслась хвиля руйнвних шквалв. Тод ж част та нтенсивн дощ обумовили паводки на рчках Полсся. Вода вийшла на заплаву  тривалий час вдмчалось  стояння.  В липн 1980 року катастрофчний паводок спостергався на рчках Закарпаття, в басейн Днстра, Прута та Сирета. Така ситуаця була  в сусднх кранах ґвропи. Розподл по територ та кльксть стихйних метеорологчних явищ представлен на рис.1.  Рис.1. Стихйн явища, як створювали надзвичайн ситуац чи значно ускладнювали дяльнсть господарського комплексу у липн 1981-2000 р.р.Збльшення в липн клькост стихйних гдрометеорологчних явищ обумовлю  зростання числа надзвичайних ситуацй, викликаних ними. За останн 4 роки (1997- 2000) кльксть НС в липн перевищу цей показник червня на 11%. ·х зафксовано 87 проти 77 в червн. Майже половина з них були об'ктового масштабу, 3 - загальнодержавного рвня, решта - регонального та мсцевого ( Рис.2).  Рис.2. Розподл НС за масштабами та клькстю у липн (1997-2000 рр.)Збергаться характерна картина для лтнього пероду - бльшсть НС обумовлен комплексною дю сильних злив, шквалв, смерчв, граду, гроз. Так тльки в липн 2000 року 11 НС рзного масштабу були викликан вище зазначеним комплексом явищ. Збитки вд них склали 459 млн. грн., тльки в Тернопльськй област - 123 млн. грн. Загальнодержавного масштабу НС набули 4-5 та 13 липня. Найбльш постраждали Тернопльська, Льввська, ¶вано-Франквська, Хмельницька, Одеська, Внницька, Миколавська, Кивська, Сумська, Днпропетровська, Черкаська, Чернгвська та Чернвецька област. Тльки 5 липня у 9 областях були знеструмлен 715 населених пунктв, пошкоджен дахи близько 13 тисяч будинкв. Значн збитки завдано сльськогосподарським посвам. За деклька годин на територ Тернопльщини, Хмельниччини, Одещини та ¶вано-Франквщини було вибито градом сльгоспкультури на площ майже 200 тисяч гектарв. В зв'язку з пдмивом кол обмежувався рух залзничного транспорту в Хмельницькй област. Загальнодержавний масштаб мали дощов паводки в басейн Днстра 27 липня 1997 року, коли рвн води в рчках на Льввщин та ¶вано-Франквщин пднялися на 3,5 - 4,5м. Тльки у Льввськй област житлов будинки були пдтоплен в 48 населених пунктах. Серед НС зарестрован зсуви, обвали Aрунту (м. Кив, Льввська, Хмельницька та Донецька област), лсов  торф'ян пожеж (АР Крим, Чернвецька, Сумська та Волинська обл.), що мали переважно мсцевий  об'ктовий характер. Досить грзну небезпеку створюють степов пожеж та пожеж в хлбних масивах. В липн 2000 року вони зафксован у Внницькй, Кровоградськй та Чернгвськй областях. На рис.3 представлений розподл НС за видами.  Рис 3. Розподл НС за видами (1997-2000 рр.)Як видно з приведеного аналзу, липень взагал дуже мнливий, а в 2000 роц був дуже нестйким з стихйними явищами погоди, значним коливанням температури (вд сильно спеки, що сприяла степовим пожежам (в хлбних масивах) та в побут, до суттвих знижень температури), хоч середня мсячна температура була близькою до норми. 2. Прогноз погоди на липень 2001 року(Прогноз температури й клькост опадв наданий Укранським Гдрометцентром та Укранським науково-дослдним гдрометеорологчним нститутом). Cередня мсячна температура очкуться 19-230, в горах 15-160, що близько до норми (Рис. 4). Мсячна кльксть опадв передбачаться у пвденно-схднй половин Украни 27-50 мм (менше за норму), на решт територ 80-130 мм, в Карпатах, Чернвецькй, ¶вано-Франквськй област 134-211мм, на Одещин 67 мм (близько до норми та дещо бльше за норму). (Рис. 5).  Рис.4. Прогноз середньо мсячно температури повтря в липн 2001 р. та  норма  Рис.5. Прогноз середньо мсячно клькост опадв в липн 2001 р. та х норма За прогностичною нформацю з мереж ¶нтернет у першй декад липня, як  у червн, переважатиме, в основному, циклончна циркуляця з надходженням повтряних мас з заходу та пвденного заходу. Перша половина декади очкуться теплою з температурою вдень 21-28?, вноч 12-17?, короткочасне зниження температури можливе в середин ¶ декади. Декадна температура повтря здебльшого буде близькою до норми. Пероди нестйко погоди з зливовими дощами та небезпечними явищами, такими як град та шквали, чергуватимуться з перодами без опадв. Найбльш ймоврно, що  надал переважатиме нестйка погода з коливаннями температури. Рзка змна температури обумовлюватиметься перемщенням фронтв з активною грозовою дяльнстю та наявнстю сильних злив, подекуди з градом та шквалами. Не виключен  локальн смерч, причому в будь-якому регон крани. Прогнозован аномал температури та опадв дають пдстави очкувати погодн умови поточного липня близькими до липня 1997, 1998 та 2000 рокв (досить складн). Потенцйно небезпечними в гдрологчному вдношенн, що пдтверджуться багаторчними даними,  рчки Закарпаття, басейни Днстра, Прута, Сирета (швидкоплинн паводки) та басейн Прип'ят (тривале утримання води на заплав). Залишаться небезпека перезволоження грунту та зсувних процесв. В пвденних та схдних областях в окрем пероди складатимуться умови для виникнення пожеж в природних екосистемах. Погодн умови сприятимуть виникненню надзвичайних ситуацй медико-бологчного характеру. Аналз НС, як сталися протягом червня-липня 1997-2000 та прогноз погоди на липень 2001 року дають пдстави очкувати високу врогднсть виникнення НС, що пов'язан з випадками отрунь та нфекцйних захворювань людей. У значнй мр це буде обумовлене також недотриманням сантарно - ггнчних умов. Аналз виникнення НС техногенного характеру показу, що у липн зроста загальна х кльксть та кльксть НС на транспорт. Переважно вд впливу природних процесв  явищ, особливо несприятливих погодних умов, залежить кльксть НС на електромережах та системах життзабезпечення. У липн поточного року кльксть цих НС можливо збльшиться. За статистичними даними в липн вдмчаться значна кльксть НС, пов'язаних з пожежами та вибухами. ВисновкиЛипень 2001 року очкуться з складними погодними умовами, як викликати-муть комплекс небезпечних явищ, що негативно можуть впливати на функцонування господарства та життдяльнсть населення. Кльксть НС природного характеру, викликаних гдрометеорологчними умовами, найбльш врогдно коливатиметься на рвн 15-20 випадкв.Кльксть НС техногенного характеру у липн, ймоврно, дещо збльшитися порвняно з червнем (зарестровано 27 НС) та досягне рвня середнх значень попереднього року - 38 НС, особливо в умовах д можливих природних стихйних явищ. Найбльш моврне виникнення НС, що пов'язан з пожежами та вибухами, на мережах енергозабезпечення на транспорт та на об'ктах комунального господарства. ПропозицЗ метою врахування матералв та висновкв цього прогнозу при органзац роботи щодо попередження виникнення НС у регонах Украни та з метою пдвищення готовност пдроздлв ЦО до дй у надзвичайних ситуацях було б доцльно довести цей прогноз до вдома: Кервникв регональних пдроздлв Мнстерства для органзац свочасних та ефективних заходв щодо запобгання надзвичайним ситуацям та квалфкованому реагуванню на них, виходячи з мсцевих умов. Особливу увагу придлити питанням готовност до реагування на ймоврн погршення метеоумов, на ймоврнсть виникнення зсувв, природних пожеж, збльшення випадкв отрунь та нфекцйних захворювань людей.Начальникв Головного управлння планування та дй у надзвичайних ситуацях та Управлння командування вйськ Цивльно оборони Украни для врахування в робот за призначенням.Кервникв агентства "Чорнобильнтернформ" та прес-центру Мнстерства для органзац роз'яснювально роботи серед населення щодо дотримання правил особисто безпеки, у тому числ у перод грозово активност, пожежно безпеки, особливо при проведенн польових робт (враховуючи, що наближаться перод збору урожаю зернових культур), вдпочинку на природ, а також правил поведнки на вод.

З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ¶Й

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРА·НИ

Прогноз НС - Державна служба Украни з надзвичайних ситуацй